вдалий — [ўда/лией] = удалий м. (на) лому/ л ім, мн. л і … Орфоепічний словник української мови
вдалий — див. удалий … Словник синонімів української мови
вдалий — прикметник … Орфографічний словник української мови
блискучий — а, е. 1) Який дає блиск, блищить; лискучий, сяючий. || Дуже ясний, яскравий, сонячний. 2) перен. Дуже гарний, пишний, розкішний. || Пишно, розкішно вбраний, з вишуканими манерами. 3) перен. Дуже розумний, дотепний; досконалий формою і змістом. || … Український тлумачний словник
вдало — (рідко уда/ло). Присл. до вдалий … Український тлумачний словник
гарний — а, е, вищ. ст. кра/щий і лі/пший, рідко гарні/ший, а, е. 1) Приємний зовнішнім виглядом; який відзначається гармонією барв, ліній і т. ін. || Який має привабливу зовнішність, привабливі риси обличчя. || Приємний для слуху; милозвучний. ||… … Український тлумачний словник
прекрасний — а, е. 1) Який відзначається надзвичайною красою, милує око гармонією барв, ліній і т. ін.; дуже гарний. || Який має дуже привабливий вигляд; який справляє надзвичайно приємне, сильне враження. || Надзвичайно приємний для слуху; милозвучний. 2)… … Український тлумачний словник
прехороший — а, е, також у сполуч. зі сл. хороший, розм. 1) Дуже хороший, красивий. || З дуже привабливою, гарною зовнішністю. || у знач. ім. прехоро/ший, шого, ч.; прехоро/ша, шої, ж. Людина з дуже привабливою зовнішністю. 2) Який має найкращі якості,… … Український тлумачний словник
удалий — див. вдалий … Український тлумачний словник
хитрощі — ів, мн. 1) Неправдиві, нечесні вчинки, неправдива, нечесна поведінка. || Вдалий, хитрий прийом чи задум. Пускатися на хитрощі. 2) Властивість за знач. хитрий 1), 2) … Український тлумачний словник